Українські народні казки

Було два брати, один бідний, другий багатий. У того багатого були хрестини. Так єго куми кажуть: – Кликніть того свого брата. А він каже: – А чого єго кликати, чи він знає людськість, чи що? Та єго покликали, він сів на лавці, хто приходив, той казав: – Посуньтеся, посуньтеся. Та єго так зсунули у кут.…

Їхав я вчора з дроздівським козаком Прокопом Ярмоленком із Дроздівки в Переходовку. Дорогою ми якось розбалакались про коней, і я розказав йому, що бачив годів шість, чи сім назад в Чернігові на земській конюшні дуже гарного карабаського жеребця, що за того жеребця заплачено було шість тисяч карбованців, і що як вели його раз із Носівки…

Семилітки-богатирі, або близнята, до семи літ живуть у батька і матері, а як приходить уже їм час виряджатися на свій остров, то вони перше що-небудь таке подіють: або млин перевернуть, абощо. А потім вони уже ніякої шкоди не роблять. А раз був собі й такий богатир, що, побачивши удень, як люди турбуються з тим млином,…

В селі Медовому на Херсонщині в одного чоловіка був жвавий хлопчина, з яким батько завше рибальчив. Коли він став уже парубком, то батько його взяв з собою на лимани тягати невода. Невід був такий здоровий, що ледве тридцять чоловік могли його потягти. Один раз тягли зимою по льоду. Був дуже холодний вітер, а тягти доводилось…

До одної вдови в селі Качкарівці Херсонського повіту, яка дуже побивалась за своїм чоловіком, почав літати богатир. Вдова скоро втішилась і стала вагітною. Родила вона сина і коли понесла його вперше до причастя і він дихнув на попа, то той ледве встояв, трохи не впав. Під п’яну руку, у когось на хрестинах піп сказав, що…

На Азовському морі рибальчили якісь захожі люди, які один одного й не знали. Між ними звертав на себе увагу один, для котрого отаман не міг настачить лям. Як тільки він зачавився, так і порвав ляму. Раз зранку прокинулись рибалки — коли їхнього дужого десь нема. Кинулись вони до свого дуба, аж і дуба коло берега…

Був собі бідний вовк, що трохи не здох з голоду: ніде нічого не піймає. От і пішов до бога просить їжі. Приходить до бога та приставився таким бідним, таким бідним, ще гірше, ніж був. — Боже,—каже,— милостивий, дай чого їсти, бо пропаду з голоду. — А чого тобі їсти? — каже бог. — Чого дай,…

Помер бідний гуцул з голоду, покинувши в пустій холодній колибі жінку й громадку малих дітей. Непомітно підійшов до райських воріт, але тут загородив йому дорогу святий Петро з пуком ключів у руках. — А ти куди так розігнався, небоже? Не видиш, он заможніші за тебе йдуть. Оглянувся гуцул і пізнав дідича з сусіднього села, в…

Коли Володимир пішов до Новгорода по верхніх воїнів проти печенігів- бо йшла невпинно велика війна, – в цей час довідалися печеніги, що князя нема, прийшли і оточили Білгород. І не давали вони вибратися з города, і настав голод великий у городі, і не міг Володимир допомогти, бо ж не було у нього воїнір, а печенігів…

Казка починається з бідного чоловіка. Той чоловік мав дуже багато дітей. Мав одинадцять хлопців, а дванадцятий уродився. Вже у своїм селі соромився хрестити, бо не мав що покласти на стіл кумові. Каже жоні: — Візьму я дитину й понесу на друге село. Там найду чоловіка, котрий подержить дитину, й не треба гостину. Іде він і…

Жив-був бідний чоловік. Нічого він не мав, лише купу діточок. Ледве чоловік зводив кінці з кінцями. І знову чекають дитину в сім’ї, уже десяту. Народився хлопчик. Чоловік стягся на сякі-такі хрестини. Прикликав і попа на гостину. Піп добре наївся, напився і збирається додому. Але недарма кажуть, що в попа очі завидющі, а руки загребущі. Так…

Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду; ніде нічого не пійма. От, та й пішов він до Бога просити пищі. Приходить до Бога та приставився таким бідним, таким бідним, що ще гірший, ніж був. «Боже, — каже, — милостивий! Дай чого їсти, а то пропаду з голоду». — «А чого тобі їсти?» — каже Бог. — «Чого дай, то дай». — «Отам…

Одного разу паслися гуси на толоці над водою. Але одна гуска надибала бджолу, що пила з цвіту мед, та й хотіла її живцем задзьобати, хотіла її дзьобом роздавити. Але бджола як то уздріла, та й проситься: — Кумко,— каже,— дайте мені жити, я стану вам колись у пригоді… Пішла гуска, скубе траву, аж дивиться,— біжить…

Був де не був один великий багач. Та прийшло до нього щастя, з якого не мав хосна. Одного вечора ліг багач спати. Та довго не міг заснути, бо все думав, що живеться йому тяжче, аніж цареві. «Чого цар збирає гроші від бідних, коли у нього і так досить багатства. Чого я мучу себе голодом, аби…

Було два брати, один багатий, а другий бідний. Та той бідний позичив у свого брата-багача три леви (злоті ринські). Потім два якось віддав, а третього не міг віддати — все робив за процент. Вже й истину відробив, а багач каже, що і процент не відробив. Робить бідний, робить, аж йому навкемилося. Але одного разу прийшов…

Жили собі два брати. Старший — багатий, бездітний; молодший — бідняк, з повною хатою дітвори. Пішов одного разу бідняк до свого брата позичити борошна, щоб жінка спекла хліб дітям. Почав багач на бідного кричати: — Ти, жебраку! Шчого не робиш, тільки щось випрошуєш. Хіба я маю годувати твою челядь? — Брате, змилуйся! Якщо мене бодай…

Жила собі баба — удова стара — сама собі у хаті годів десяток чи й більше. І тій бабі вже годів сто. Чорт дізнався, що вона живе сама собі, так він і підходить до неї дідом і каже: — Ти сама собі живеш, прийми мене до себе, щоб не так скушно було, бо і я…

Баба жебруща Іде баба жебруща селом; іде та й дивиться, аж на призьбі перед хатою сидить молодиця та й плаче. — Доню моя, а що тобі Господь дав? — Ой, дав, бабуню, дав лихую долю на мою нещасну голову; о такому завше плачу! Відколи пішла за того проклятого, то й оддиху мені нема; б’є мене,…

Жив собі піп. Та такий-то вже ласий на гроші був, що й не сказати. Ось одного разу в пана здохла собака. А той пан багатий був і любив собаку, як самого себе. Подумав пан, поміркував і вирішив: «Похороню я свого любимого пса з попом та ще й коло церкви, на цвинтарі». Узяв торбу грошей і…

Жив собі дід та баба, та такі убогі, що нічого в них нема. От раз дожились вже до того, що не стало у них і хліба – і їсти нічого. Дід і каже: – Бабусю! Піди у хижку, назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок. От баба так і зробила: витопила в печі, замісила…